|
Цікаве про книги та письменників 210 років з Дня народження Тараса Григоровича Шевченко Міжнародний День рідної мови Святкування Різдва
190 років з Дня народження Марко Вовчок
130 років з Дня народження Миколи Хвильового Микола Хвильовий "Як ніколи сучасний" розповідає учениця 9-А класу Дорошук Марія Опублікувано 23 Квітня 2010 року у категорії Цікаві факти Історія виникнення книгибере свій початок з тих часів, коли створивши писемність, людство починає шукати способи матеріалізувати свої думки, передати наступним поколінням накопичені століттями знання та досвід. До винайдення Йоганом Гутенбергом (1400-1468) книгодрукування, книжки були рукописні, наприклад книга-сувійіз текстом "Іліади" Гомера довжиною близько... 150 метрів. У бібліотеці індійського міста Адьяр зберігаються сотні книжок, що писалися на аркушах, виготовлених з пальмового листя. Сторінки таких книжок прикрашали золотом, дорогоцінним камінням. Серед старовинних монгольських і тібетських книг є справжні манускрипти, тексти яких писалися сумішшю золота, срібла, коралів, перлів, бірюзи, глазурі, перламутру, сталі та міді. Є тут також книжки з текстами, вишитими по шовку та сап’яну різнокольоровими нитками... без жодного вузлика. Ще одна унікальна книжка, сторінки якої зроблені із срібла, а букви "написані" золотом. На виготовлення такого ювелірного шедевру було витрачено більш ніж 50 кілограмів золота та близько 600 кілограмів срібла. В наші часи з’явилася "металева книга". Виготовив її коваль Костов з болгарського міста Враца. Книга, 22 сторінки якої зроблені із... заліза, важить близько 4 кілограмів, хоча розміри її звичні – 18 на 22 сантиметри. Серед книжок зустрічаються справжні велетні. Так, одним з найтовщих романів, напевно, слід вважати "Кларису" – роман англійського письменника Семюела Річардсона. Він містить 984 870 слів, майже на 200 тисяч слів більше, ніж у Біблії. Роман побачив світ у середині XVIII століття. Але пальма першості у створенні подібного роману належить японському письменникові XIX століття. Автор працював над ним 40 років. Роман складається із 100 томів по тисячі сторінок у кожному, вага одного примірника 60 кілограмів. У романі налічується майже 32 мільйони слів. Не менш цікаве і "Диявольське Євангеліє", яке зберігається у королівській бібліотеці в Стокгольмі. Його обкладинка зроблена з дубових дощок товщиною 4 сантиметри, а прикрашають книгу масивні защіпки з кованого заліза. На виготовлення пергаментних сторінок пішло понад 100 козячих шкір. З виданням "Історії Південної півкулі", що було видруковано у США, можливо знайомитися лише за допомогою... спеціального двигуна, адже важить вона 225 кілограмів, в розгорнутому вигляді її ширина дорівнює 2 метри 70 сантиметрів, а висота – 2 метри. А ось мода на так звані мініатюрні книжки виникла наприкінці XVIII століття, завдяки примхам Марії-Антуанетти, яка забажала носити улюблені книжки... в рукавичці. Однак ще задовго до цього робилися спроби виготовлення таких оригінальних видань. Прародителькою їх можна вважати старовинну рукописну мініатюрну книгу, яка зберігається в Єреванському книгосховищі Матенадаран. ЇЇ вага лише – 19 грамів. Найменша книжка видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір 16 мм х 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У цій книзі надрукований лист Галілео Галілея. Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресуСША. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників. Найбільша бібліотекав Україні – Національна бібліотекаУкраїни ім. В.І. Вернадського. Заснована вона у 1714 році. Найперший у світі буквар з’явився в Англії у 1491 році. Написаний він був латинською мовою. На стінах храму у Фівах висічений древній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки кам’яні "сторінки" її сягають сорока метрів завширшки. Джерело: http://besahy.com
Іван Франко (1856-1916) БІОГРАФІЯ (коротка) Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі (нині село Івана Франка) в Східній Галичині в родині селянина-коваля. Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867). У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію. Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету. Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг». Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства. У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади. У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло». В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана. У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії. З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя. Помер 28 травня 1916 р. у Львові. Іван Франко автор праць з історії та теорії літератури, перекладач творів з російської, польської, чеської, сербської, хорватської, німецької, англійської, французької, старогрецької, римської, арабської, ассиро-вавилонської та інших мов. Твори І. Франка перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано. Земле моя Земле, моя всеплодющая мати, Збірки: - «В поті чола» (1890) - «Зів’яле листя» (1896) - «Мій Ізмарагд» (1897) - «Галицькі образки» (1897) - «Смерть Каїна» (1889) - «Іван Вишенський» (1900) - «Із днів журби» (1900) - «Semper tiro» (1906) - «Давнє і нове» (1911) Твори: - поема «Мойсей» (1905) - повість «Boa constrictor»(1878) - соціальний роман «Борислав сміється»(1882) - історичну повість «Захар Беркут»(1882) - дитячий твір «Лис Микита»(1890) - роман «Для домашнього вогнища» (1892) - соціально-психологічна драма «Украдене щастя»(1893) - дитячий твір «Абу-Касимові капці»(1895) - роман «Основи суспільности» (1895) - роман «Перехресні стежки»(1899–1900 рр.) - та інші. Корисні матеріали: Інші твори автора:
- 455 років від створення рукописної книги (1556–1561) Пересопницьке Євангеліє – визначної пам’ятки староукраїнської мови та мистецтва, одного з перших українських перекладів канонічного тексту із старослов’янського оригіналу, здійснений Михайлом Василевичем та архімандритом Пересопницького монастиря (на Волині) Григорієм. Книжка стала символом української державності, на ній президенти присягають на вірність народу України. Нині пам’ятка зберігається в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.
Т В О Р И У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Л І Т Е Р А Т У Р И Д Л Я 5 К Л А С У Ø Народні казки: «Названий батько» «Мудра дівчина» «Королеве золото» «Про правду і кривду» Ø Народні перекази та легенди: «Боротьба з ординцями» «Запорожці в урочищі Сагайдачному» «Шандровський соляний колодязь» «Чудодійна криниця» Ø Прислів’я, приказки, загадки, скоромовки: (За вибором читача) Ø Літературні казки: Іван Франко «Фарбований лис» Оксана Іваненко «Казка про маленького Піка» Юрій Федькович «Золота кісочка» Ø Віршовані та прозові твори: Т.Г.Шевченко «Мені тринадцятий минало», «Сон», «На Великдень, на соломі…», «І досі сниться: під горою…» Іван Франко «Грицева шкільна наука» Михайло Коцюбинський «Ялинка», «Ранок у лісі» Леся Українка «Колискова», «Зоряне небо», «Вечірня година», «Співець» Архип Тесленко «Школяр» Володимир Винниченко «Федько-халамидник» Яків Качура «Іван Богун» Андрій Малишко «Вчителька», «Вечори, як сиві котики» Дмитро Білоус «Хліб і слово», «Рідне слово», «Звертання» Павло Тичина «Хор лісових дзвіночків» Володимир Сосюра «Зима», «Люблю весну» Леонід Смілянський «Лідер» Василь Симоненко «Грудочка землі» Євген Гуцало «Лось» Володимир Бровченко «Два хлопчики» Віктор Близнець «Кривенька» Анатолій Давидов «Рятували Конотоп» Т В О Р И У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Л І Т Е Р А Т У Р И Д Л Я 6 К Л А С У · Державні символи України: Державний Прапор, Державний Герб, Державний Гімн України Павло Чубинський «Ще не вмерла України і слава, і воля…» · Народна пісня: Календарно - обрядові пісні осіннього циклу («Пісенька житнього віночка», «Жали женчики, жали», «Золотії серпики бряжчали») Колискові пісні ( За вибором) · Вірші: Богдан Лепкий «Журавлі», «У жнива» Микола Вінграновський «Грім», «Що робить сонце уночі», «Гусенятко» · Літературна байка: Леонід Глібов «Вовк і Кіт», «Щука», «Журба», «Муха й Бджола», «Вовк та Ягня». Акровірші · Співомовки: Степан Руданський «Вовки», «Козак і король», «Запорожці у короля», «Окуляри», «Добре торгувалось» Яків Щоголів «Листопад» Спиридон Черкасенко «Маленький горбань» · Епічні твори: Микола Вороний «Євшан-зілля» (поема) · Народна пісня: Пісні зимового календарного циклу («Ой хто, хто Миколая любить…», «Добрий вечір тобі, пане господарю…», «Щедрик, щедрик, щедрівочка…», «Коляд, коляд, колядниця…», «Засівна», «Нова радість стала…» Богдан-Ігор Антонич «Різдво», «Коляда», «Зима», «Назустріч», «На шляху» · Історична поема: «Печенізька облога Києва», Метелиця чи дівчина», «Княжа Україна» · Легенди і поезія в прозі: Дніпрова Чайка «Дівчина-чайка», «Морське серце» Віктор Кава «Пиріжок з калиною» · Народна пісня: Пісні весняного календарного циклу ( «Весняночка-паняночка», «Благослови, мати», «Ой весна, весна…», «Вийди, вийди, Іванку…», «Ой чого ти, жайворонку», «Дівчаточка - вороб̕ята…» та ін.) · Вірші: Максим Рильський «Пісні», «Порада», «Ознаки весни» · Гуморески: Остап Вишня «Перший диктант», «Як ми колись учились» · Повісті: Всеволод Нестайко «Тореадор з Васюківки» · Верлібри (вірші без рими): Ігор Калинець «Писанки», «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Остання пісенька», «Дощик», «Криничка» · Народні пісні: Пісні літнього календарного циклу - русальні та купальські пісні («У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору», «Купайло, Купайло», «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку» · Пригодницький твір: Ярослав Стельмах «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» · Вірші: Тарас Шевченко «Тече вода з-під явора…», «Зоре моя вечірняя», «І досі сниться…», «Ой три шляхи широкії», «Зацвіла в долині червона калина», «Над Дніпровою сагою», «Садок вишневий коло хати…» Костянтина Малицька «Чом, чом, чом, земле моя…», «Соловей» ТВОРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ 7 КЛАСУ · Пісні: Суспільно-побутові пісні ( «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька» Коломийки ( про дозвілля молоді та жартівливі) · Про далекі минулі часи: Іван Франко «Захар Беркут» (історична повість) Тарас Шевченко «Мені тринадцятий минало». «Тополя», «Заповіт» (вірші) Андрій Чайковський «За сестрою» (героїко-романтична повість) Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»(автобіографічна повість) Григір Тютюнник «Климко» (художній твір) Олекса Стороженко «Скарб» Богдан Лепкий «Цвіт щастя», «Мишка» Ліна Костенко «Чайка на крижині», «Крила» (диптих) Борис Харчук «Планетник» (повість-притча) Євген Гуцало «Сім’я дикої качки» Любов Пономаренко «Гер переможений» (новела) · Ми – українці: Василь Симоненко «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти - людина?», «Гей, нові Колумби й Магелани…», «Перехожий» Андрій Малишко «Пісня про рушник», «Стежина», «Вогник» Анатолій Дімаров «Блакитна дитина» Василь Голобородько «Наша мова» (вільний вірш), «Ми йдемо», «З дитинства: дощ», «Біла лелека: птах, який має чорний знак на білому» Леонід Кисельов «Стати б хоч на менти лічені…», «Земля така гаряча…», «Додому», «Катерина» Т В О Р И У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Л І Т Е Р А Т У Р И ДЛЯ 8 К Л А С У · Народна лірика: «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» «Віє вітер на долину» «Розлилися круті бережечки» «Ой високо сонечко заходить» Микола Вороний «За Україну» Олександр Кошиць «Про українську пісню й музику!» · Літописи: «Літопис Руський» «Ізборник Святослава» · Давня українська література XVI – XVIII ст.: Кирило Транквіліон-Ставровецький «На герб ясновельможної її милості Ірини Могилянки, княжни Вишневецької, Михайлової Корибутової» Лазар Баранович «Млинарське каміння дасть різне меління» Іван Максимович . Епіграми ( за вибором) · Нова література XIX ст.: Іван Котляревський «Наталка Полтавка» Петро Гулак-Артемовський «Пан та собака», «Рибалка» (байки) Євген Гребінка «Ведмежий суд», «Човен» (балади) Тарас Шевченко «Гамалія» (ліро-епічна поема) Степан Руданський «Пісня», «Наука» (пісні) Іван Франко «Каменярі», «Притча про життя» Борис Грінченко «Доки?», «До праці» Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною» Володимир Самійленко «Українська мова» Леся Українка «Красо України, Подолля!», «Скрізь плач, і стогін, і ридання…», «Давня казка» (поема) Євгенія Ярошинська «Двір життя» · Нова література ХХ ст. : Тодось Осьмачка «Україна», «Лист», «Казка» Андрій Малишко «Прометей» Олег Чорногуз «Як вибирати ім̕я» (фейлетон) Анатолій Дімаров «Тирлик» Ірина Жиленко «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна», «Осінь. Копання картоплі», «Кульбабки», «Похвала грошам» (фантасмагорія)
Т В О Р И У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Л І Т Е Р А Т У Р И Д Л Я 9 К Л А С У · Народна драма: Пісня-гра «Просо», сценка-гра «Коза», обрядові пісні українського весілля; · Прадавня українська література: Біблія Літописи: «Слово про закон і благодать», «Слово о полку Ігоревім» · Давня українська література: Іван Вишенський «Послання до єпископів» Григорій Сковорода: байки, «Сад божественних пісень», «Всякому місту – звичай і правда» · Нова українська література: Іван Котляревський «Енеїда» Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся», «Конотопська відьма» · Література українського романтизму: Поезія: Петро Гулак-Артемовський «Рибалка», балади Євген Гребінка «Ведмежий суд», «Віл», «Ячмінь», «Рибалка», байки Микола Костомаров «Соловейко», елегії Віктор Забіла «Соловей», вірші Михайло Петренко «Небо» («Дивлюсь я на небо…») Маркіян Шашкевич, переклади : «Плач Ярославни» Тарас Шевченко «Причинна», «Думка», «Гайдамаки», «Назар Стодоля», «Кавказ», «Катерина», «Наймичка», «Марія», «Сон», «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «В казематі», «До Основ ̕яненка» , «Ісаія. Глава 35» Пантелеймон Куліш «Чорна рада» Марко Вовчок «Інститутка» Юрій Федькович «Три як рідні брати»
|
