Історія школи

Школа №35

 

 

 

• 1928 р. – відкриття залізничної школи №8 ст. Основа Південної залізниці;
• 1961 р. – перейменування школи №8 у середню політехнічну школу №35;
• 1996 р. – школа отримала ліценцію, згідно з якоїю надається право здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти за рівнем повної загальної середньої. Особливі умови діяльності: поглиблене вивчення фізики, української та російської мов;
• 1997 р. – школа переходить на навчання українською мовою.

  75 років тому на місці, де тепер знаходиться середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №35,   був пустир. 1 серпня 1927 року почалось будівництво школи, що тривало 2 роки. Всі залізничні організації були зацікавлені в будівництві школи та приймали активну участь у ньому, завдяки цьому приміщення школи було здано в експлуатацію достроково - 1 жовтня 1928 року. 20 листопада 1928 року відбувся урочистий мітинг, присвячений відкриттю залізничної школи – семирічки №8. Вона була названа іменем Артема. У новій будівлі школи розпочали навчальний рік 14 класів, у яких навчалися 400 учнів.  

До дня відкриття школа була повністю укомплектована меблями, були обладнані навчальні кабінети та майстерня. Багато часу будівництву школи приділяли секретар вузлового партійного комітету Прищенко М.І., голова райпрофспілки Верзунов І.В., перший директор школи Худяк Василь Тимофійович.   У школі працювали предметні гуртки з фізики, хімії, математики, російської літератури, української літератури, а також різноманітні спортивні секції та гуртки "Юний залізничник", стрілків.   Ішли роки, школа зростала, тому виникла необхідність у її добудові. Першого вересня 1935 року було закінчено будівництво нового корпусу. Семирічна школа стала десятирічною. У 1938 році школа випустила своїх перших випускників.   Учителі та учні щоденно після уроків прибирали у шкільному дворі, облаштовували його. Посадили сад, а за школою – парк. Велику допомогу в цьому надавали батьки учнів.   Коли розпочалась Велика Вітчизняна війна, випускники школи пішли на фронт. Під час війни в школі розташовувались шпиталь та казарма. Під час окупації німці використовували школу для розміщення солдат.   У післявоєнний час школа відроджувалась і зростала: збільшилась кількість учнів, з'явилося нове наповнення кабінетів та класів.   У 1961 році школа була перейменована в середню політехнічну школу №35.   З 1965 по 1982 роки директором школи був Відмінник народної освіти УРСР, нагороджений медаллю “За доблестный труд“, трьома знаками “Переможець соціалістичного змагання”, медаллю “ Ветеран праці “ та орденом “Дружби народів”, Качан Віктор Андрійович. У цей період було добудовано триповерховий навчальний корпус, спортивна зала та їдальня, обладнана за тих часів сучасною технікою.   З 1966 року в школі починає працювати Клуб інтернаціональної дружби. Листування з учнями школи м. Чеське-Будейовице (Чехословаччина), збір матеріалів про життя дружнього народу дають можливість заснувати Музей Радянсько–Чехословацької дружби.   Одним з напрямків пошукової роботи учнів школи став збір матеріалів про бойовий шлях 15-ї гвардійської дивізії, яка звільняла територію навколо ст. Основа. Військові цієї дивізії, які загинули під час бойових дій, поховані в парку школи у Братській могилі. У шкільному музеї оформлені стенди, присвячені даній темі. Ветерани дивізії часто відвідують школу. Одним із учасників Великої Вітчизняної війни був викладач нашої школи Маєв Яків Юхимович. Він пройшов всю війну, був учасником визволення Будапешту, Вени. Після війни до 1997 року він працював у нашій школі викладачем фізкультури.